Ірина Сопіт – молода талановита актриса театру і кіно, яка за плечима має сім років акторського досвіду. Її історія мотивує, надихає, є прикладом того, що завдяки своїм зусиллям та бажанням, мрії стають реальністю.

Ірина виросла на Буковині, у Чернівецькій області. Коли героїні було 7 років, на святі, яке відбувалося у школі, їй не дісталося жодної ролі. Здивована мама тоді запитала вчительку, чому її дитина не брала участі у святковому заході, на що та відповіла: «Ваша дитина не здібна до того. Їй варто бути психологом, адже вона вміє тільки слухати, а співати, танцювати, розповідати віршики вона не вміє і не може». Така відповідь вчительки дала Ірині великий стимул на все життя. З того часу вона почала займатися академічним співом, а згодом ще й художнім читанням.

Одного разу Ірина брала участь у конкурсі читців творів Тараса Григоровича Шевченка, який відбувався у Києві. Талановита дівчина відразу сподобалася журі і після цього їй запропонували навчання у Київському міжнародному університеті на факультеті телебачення, кіно і театру.

«Я вважаю, що це доля, адже до цього у мене була мрія займатися співом все життя. На мою думку, професія актора ширша, ніж співачки, адже маєш більший аспект можливостей. Тобто у нашій професії можна не тільки співати, а й танцювати, фехтувати, грати, займатися сценічними боями тощо», - розповідає акторка.

Згадуючи себе на першому курсі навчання, Ірина бачить невисоку дівчинку із зайвими кілограмами на вагах та купою комплексів. З часом, героїня напрацювала бажані форми, втратила скованість та отримала таку важливу для актора рису – свободу!

Ірина Сопіт працює у різних жанрах. Найчастіше дівчина грає в комедіях та драмах. Улюблена роль в театрі – це роль Белли у виставі «Кафе Республіка»:

«Працювати над цим персонажем було неймовірно цікаво! До цього я грала Даріну в п’єсі «Тартюф» Жана-Батиста Мольєра, Христину в п’єсі «Повія» Панаса Мирного, а потім були легкі ролі дівчаток у комедіях. Мені здається, це просто. Грати складних персонажів, над якими тривалий час потрібно попрацювати, знаходити цікаві виходи, характер – ось це для мене самий смак!».

Ірина розповідає, що найчастіше грає головні ролі і неймовірно цим пишається:

«Якось так вийшло, що ще з університету я отримувала тільки головні ролі. Звичайно, у моїй практиці присутні роботи з другорядними персонажами, але я не можу сказати, що грати їх було менш цікаво.  Для того, щоб грати головну роль потрібно мати дуже багато сил, терпіння та фантазії. Адже вийшовши у першій дії на сцену, до кінця вистави актор там і залишається. Є прекрасні, геніальні актори, які грають другорядні ролі і вони ідеальні в цьому та навіть не бажають отримати щось більше. У нас в театрі кажуть: «Маленьких ролей не буває». Я повністю погоджуюся з цією фразою».

Зараз акторка грає в театрі «Сузір’я», раніше працювала в театрі «Браво».

«В кіно я знімаюся також, правда дуже рідко. Ще за часів навчання в університеті, мене дуже вабив театр. На той час, коли я була маленькою і наївною, мені здавалося, що театр – це справжність. В кіно ми можемо перезняти дубль, в театрі такої ж можливості немає, тобто другого шансу вийти на сцену актори театру не мають. Потрібні емоції тут і зараз і від цього я отримую неймовірне задоволення», - з усмішкою розповідає героїня.

У роботах над кіноролями Ірина пишається роллю у фільмі «Варіант Марконі», або «Окупація», режисера Валериу Жерегі. Це режисер світового рівня і актриса зізнається, що безмежно рада знайомству з ним. Також знімалася у телесеріалі «Команда», у «Реальній містиці», «Речовому доказі» і тому подібних серіалах. А ще зіграла одну з головних ролей у кліпі «Рідні» Народного артиста України Анатолія Гнатюка. Незабаром у театрі «Корифеїв» молода актриса зіграє роль Ульяни у комедійній п’єсі  «Сватанні на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, режисера Романа Корнієнка.

Ірина дуже пишається, що живе в одну епоху з талановитим  драматургом  та режисером Богданом Гнатюком. Його роботами є чотири театральні п'єси: «Міністерство Майбутнього», «Кафе Республіка» «Президент вибирає» та «Украдена Краса». До того ж, він є письменником, має збірку оповідань «На гребені скорпіона» та роман «Грайлива оптика»:

«Я щаслива, що маю можливість доторкнутися до історії. Ми, актори, можемо грати героїв Марка Кропивницького, Панаса Мирного, Вільяма Шекспіра, читати їхні твори і ніби спілкуватися з авторами. Мені пощастило не просто читати твори Богдана Гнатюка, не просто грати героїв його творів, а ще й спілкуватися з ним особисто. Я впевнена, що ця людина стане відомою і в час, коли мене не стане, він буде жити».

За час своєї акторської діяльності Ірині навіть доводилося змінюватися до невпізнаваності. Це робота над казкою «Снігова королева». Молода 23-річна дівчина зіграла роль бабусі і за її словами, праця над цим образом принесла неймовірне відчуття абсолютного щастя. Ірина зізнається, що грати казки обожнює. А ще стверджує, що ніколи не відмовляється від будь-якої запропонованої ролі:

«Навіть якщо мені скажуть вийти на сцену і потримати піднос, я все одно погоджуся на роль, тому що це також праця. Якщо мені роль пропонують, значить вона моя. І мені не постидно грати другорядні ролі, чи надто важких або веселих персонажів, я не соромлюся на сцені бути некрасивою».

На думку Ірини, любов до мистецтва повинна прививатися з дитинства:

«Я за те, щоб у шкільній програмі були акторські тренінги. Життя вимагає акторських умінь в різних ситуаціях і ми повинні бути готовими до цього. «Весь світ театр, а ми в ньому актори». Життя доводить, що це правда».

Найважчим у професії актора для Ірини є репетиції. І не через те, що вони займають багато часу, а тому, що це творчий пошук, найважчий момент у підготовці до вистави. А найприємніше – виходити на сцену і дарувати людям тепло, радість, свою енергію.

«Я дуже радію, коли одразу після вистави у залі кілька секунд панує тишина, а потім починаються оплески. Це означає, що глядач повністю тебе зрозумів і знаходиться під враженням. Коли такі емоції присутні, я відчуваю безмежну гордість», - розповідає дівчина.

Сьогодні Ірина впевнено говорить, що хоче займатися цією справою все життя. У майбутньому актриса планує працювати в театрі з цікавими людьми, режисерами, втілювати нові ідеї та зніматися в кіно. А ще хотіла б поїхати в Голівуд і знятися в якомусь гарному фільмі. Для неї головним пріоритетом у житті є чесність та порядність, а в професії – праця над собою.

Читачам Ірина радить мріяти про прекрасне, працювати над собою, над своїм тілом, душею і насолоджуватися життям!


Читайте також: Секрети вільного графіку роботи від Олени Литвинової та поради початківцям

#Livecity.info