Знавець слов'янських практик, тілесно-орієнтований психотерапевт  Тарас Шевченко практикує вже більше 30 років. Він впевнений, що люди мають жити в стані щастя, ідеального здоров’я та достатку і знає методи, завдяки яким можна досягти бажаного результату. Про справу життя та свій досвід  розповідав Тарас Григорович livecity.info.

Чим ви займаєтеся?

Згадую знання, збираю з тих джерел, що збереглися про те, як жили наші предки, яким чином вони намагалися бути в стані щастя, ідеального здоров’я і достатку. Це стосується і харчування, і спілкування, і руху в просторі, і життя в цілому. Для того є різноманітні заходи, методи, методики, практики та правила.

Життя – це дорога з пункту «А» в пункт «Б». Якщо є дорога, то мають бути правила дорожнього руху. Тобто я розповідаю про правила дорожнього руху для життя. Звичайно, на певному етапі життя отримав психологічну освіту, хоча для того, чим я займаюся достатньо знань моїх предків, які доволі прості, порівнюючи із закордонними. Для прикладу, те, що нашими методами можна зробити за 5 хвилин, в Китаї треба стояти по три години кожного дня півроку у певній позі. Це також дієво, але 5 хвилин ліпше, як на мене. Я не кажу, що хтось кращий чи гірший, просто в них своє, а в нас своє. Я закликаю до того, що і мій теска: «Чужого научайтесь, але й свого не цурайтесь». Я прибічник будь-яких методів і методик, які дають результати. Мені від прадіда (по маминій лінії) дістався рецепт лікування онкології за допомогою трав, а по татовій лінії мої прабабулі були травницями. По життю займався різними справами: отримав військову освіту, технічну, психологічну. Але саме те, чим зараз займаюся, є основною справою мого життя.

Який досвід маєте у цій справі?

Свій досвід збираю більше 30 років, експериментую, досліджую те, що стосується психологічного здоров’я та фізіологічного. Є особистий досвід та досвід інших людей, які зверталися по допомогу. Показую вправи, виконуючи які, люди почуваються значно краще, зцілюються від недугів, які не лікують в лікарнях. Є вправи для хребта, ніг, рук та інших частин тіла. Надаю психологічну допомогу, використовуючи знання сучасні і наших предків для пошуку і ліквідації причини відхилення від нормального стану організму. Такі знання потрібні кожному, аби  жити в щасті, радості, гармонії з собою та навколишнім світом.

Якими методами лікуєте, у чому полягає їхня терапія?

Я нікого не лікую, а допомагаю знайти причину захворювання і лікідувати її. Чому називалися «слов’яни»? Тому що володіли словом. Немає нічого потужнішого в цьому просторі, ніж наша думка, емоція, слово. Запам’ятайте: те, що ми відправляємо від себе у Простір – нам і повертається. Тільки повертається в разів 10 підсилено.

Раніше дітей навчали, кажучи, що Господь, Батько (у кожного по-різному) від народження все дав: і роботу, і родину, і повітря, і воду, і дах над головою. А ми люди чемні, виховані, що повинні робити? - Дякувати, дякувати і ще раз дякувати усі «48» годин на добу, якщо хочете, щоб вам повернулася подяка від Творця в тому вигляді, в якому ви зараз потребуєте найбільше.

Так от, людина має жити в стані постійної подяки. Тоді місця для зайвих думок не стане. У середньостатистичної людини «каша вариться» в голові, але нічого корисного вона від цього не має, лише позбавляється енергії. Якщо ми дякуємо, то обов’язково отримаємо те, чого потребуємо, а якщо не дякуємо, значить нам нічого не потрібно.

Якщо ми негативно ставимося до мами, то ніколи не матимемо доброго здоров’я, якщо до тата – не буде успіху в соціумі, в справах, завжди виникатимуть якісь перешкоди.

Коли мене запитують, як функціонує людина, я розповідаю: усі відхилення від норми в організмі людини з’являються від наших реакцій. Коли ми реагуємо на якусь ситуацію, створюється психологічний блок, а в тілі спазмуються м’яз або м’язи. Мізки є командним пунктом, який через кров надсилає інформаційну матрицю до кожної клітиночки (інформація типу жити/не жити і т.д). Якщо м’яз спазмований і інформація по ньому не проходить в початковому вигляді, клітинка живе своїм життям. Це називають хворобою. От так просто функціонує людина.

Наприклад, масаж. Після того, як м’язи розім’яли, нам стало легше. Але через певний час біль повернувся знову. Чому? Тому, що в свідомості картинка спазмованого м’яза. Він просто повертається назад. Скільки не розминай його, а якщо причину не прибрати, наслідки будуть такими, які були перед цим.

Як же вирішити подібну проблему?

Потрібна психологічна робота та певні вправи.

До вас по допомогу можуть звертатися усі бажаючі чи є певна категорія людей, яким ви не готові допомогти?

Допомагаю тим, хто хоче собі допомогти. Якщо людина бажає, щоб за неї щось робили, тоді їй не до мене. 

Як ви ставитеся до ліків, які продаються в аптеках?

Немає хімічних препаратів, які лікують. Є лише ті, які знімають симптоматику, але з величезними побічними ефектами.

Де ви ділитеся своїми знаннями?

Мене запрошують на семінари, модулі, заходи навчального характеру, приватні консультації, тренінги. В місті Сміла вже 5 років працює клуб здоров’я «Вибір». В такий спосіб  розповідаю про те, як  жити в стані здоров’я та щастя. Показую вправи, виконуючи які, люди звільняються від хвороб і можуть більше зробити для Простору, для Творця, для себе. Починають рухатися до Світла, Любові, Творця. Це задача номер 1 для кожної людини в цьому Просторі.

Нещодавно ви проводили модулі з психологом Зоряною Цегельник на тему «Мистецтво бути батьками». Розкажіть про це детальніше. Що саме мають знати майбутні батьки?

На модулях ми говоримо про те, що у дітей відсутні знання, як варто жити, але присутні образи на батьків. Життя більшості людей базується на образах. З образами людина не може жити повноцінно. Багато батьків не знають елементарних, базових речей і, на жаль, не стараються їх дізнатися. Проста річ – вечеря. Хто знає як організувати цей процес, щоб отримати максимальну користь від вечері і для тіла, і для душі?

Розповісте?

Наприклад, мама приготувала їсти. Перед куштуванням вечері треба благословити їжу, подякувати Творцю за неї. За статистикою, півмільярда людей на планеті не можуть попити водички, у багатьох немає їжі, як у нас на столі – ось за це треба подякувати теж. Спожити в доброму гуморі страви.  Після вечері варто подякувати Творцю за їжу, потім тому, хто цю їжу приготував. А потім одне одному сказати «Дякую» за те, що він робив протягом дня один для одного і для Простору. Впевнений, усім знайдеться за що подякувати. Не біля комп’ютера треба їсти дітям (одним оком в комп’ютер дивитися, а іншим в тарілку) і не біля телевізора, а за столом. А ще краще при цьому запалити свічку, адже вогонь очищає простір і негатив. Заборонено примушувати дітей їсти, сварити їх, робити зауваження. Це шкідливо.

Коли це повторюється кожного дня – формується родина, сімейні стосунки. Діти знають, як треба ставитися один до одного, до тата і мами, так вони ставитимуться  і до своїх дітей у майбутньому.

Які маєте плани на майбутнє?

Виконувати волю Творця, допомагати тим  людям, яких до мене Він пришле. Якщо Господь сподобить, планую записати на папері «Правила дорожнього руху для життя». Хочу, щоб ця робота містила мінімум тексту і максимум практичних знань для тих, кому це потрібно.

Побажання читачам

По-перше, я хотів би нагадати, що все у цьому житті просто. По-друге, закликаю усіх згадати свій стан господаря, увійти в нього, знайти своє призначення і жити в стані щастя, ідеального здоров’я і достатку. Якщо забули як це, знайдіть того, хто в цьому допоможе. І буде вам щастя. Хай береже вас Господь!

 

Читайте також: "Українські в’ялені помідори": стартап родини Держипольських

#Livecity.info