Світлана Коширенкова – практичний психолог, викладач психології, тренер, організатор освітніх проектів для дітей та підлітків. Вона проводить тренінги для батьків, консультує, допомагає знайти спільну мову між батьками та дітьми. Нещодавно Світлана відкрила власну студію психології та креативу «Хамелеон», де працює з командою спеціалістів та втілює в життя усі свої задуми та проекти. Про тонкощі роботи психолога, причини обраного фаху, його найскладніші моменти та плани на майбутнє дізнавався Livecity.info.

Чому саме професія психолога? Що стимулювало обрати цей фах?

З професією «практичний психолог» я познайомилася в дев’ятому класі, коли психолог нашої школи запропонувала нам з подругою відвідувати тренінгові заняття, де ми проходили різні тести, робили цікаві вправи та завдання. Все це проходило в досить неформальному стилі, що допомогло краще дізнатись про себе, зрозуміти свої сильні сторони, сформувати цілі та плани на життя. Спостерігаючи за роботою психолога, відвідуючи її заняття, стало поштовхом до усвідомлення бажання обрати спеціальність «Психологія». Я пам‘ятаю, як одного разу моя подруга поділилась своїми думками щодо вибору майбутньої професії: «Свєта, ти знаєш, я напевно після закінчення школи піду навчатися на психолога!». Та розмова і стала тим самий ключовим моментом, коли і я про себе подумала: «Я також хочу бути психологом». (До речі, подруга в результаті пішла навчатися на фінансиста).

На чому спеціалізуєтеся?

На сьогоднішній день я спеціаліст у напрямку психології та організатор освітніх проектів для дітей та підлітків. За останні два роки я розробила та реалізувала більше п’яти цікавих проектів, головною метою яких є розвиток потенціалу дітей та молоді. Крайній і найуспішніший проект - це «Марафон професій #BE_PROFI», метою якого було дати можливість молоді відвідати провідні компанії, поспілкуватися із професіоналами, а також взяти участь у практичних тренінгах для заглиблення у роботу професійної діяльності, щоб обрати для себе майбутню професію. Ще одним досягненням стало те, що проектом зацікавились інші міста Київської області, а також до мене надходять пропозиції від компаній, які готові ділитися своїм досвідом.

Який є перший сигнал для батьків, що вони роблять щось не так і варто звернутися до психолога?

Складно однією короткою відповіддю сказати, що є першим сигналом аби звернутися до психолога. Незмінним залишається той факт, що на консультацію до психолога приходять батьки дітей, у яких в житті є певна ситуація/проблема (наприклад, дитячі комплекси, кошмари, страхи, психологічні травми), що в результаті в житті дитини створює труднощі, внутрішній дискомфорт і викликає негативні емоції та поведінку. За кваліфікованою допомогою до фахівців необхідно звертатися відразу ж, коли приходить розуміння, що самостійно впоратися з проблемами стає важко або спроби їх вирішення прийшли в «глухий кут».

Робота з підлітками здається неймовірно тяжкою та енергозатратною. Як з цим справляєтеся ви? Допомагає практика (досвід) чи, можливо, інші фактори?

Для мене робота з підлітками є досить цікавою, захоплюючою та творчою. Працюючи з ними, я дуже рідко відчуваю себе втомленою, виснаженою та роздратованою. Навіть навпаки, від них я заряджаюся позитивом, новими ідеями та дізнаюсь про сучасні тенденції в різних сферах. Мені надзвичайно подобається їхній «максималізм», прямолінійність та емоційність. В роботі, звичайно ж, мені допомагають знання вікової психології і я керуюся одним, як на мене, «золотим правилом», суть якого звучить так: «Якщо хочеш працювати з підлітками, потрібно стати для них старшим другом і прийняти їх такими, як вони є». Саме через такий підхід мені вдається створювати довірливі взаємовідносини з тінейджерами, мотивувати до дій та долати труднощі, які виникають в їхньому житті.

Які методи використовуєте у роботі з дітьми?

У своїй роботі я використовую різні методи. З дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку використовую методи казкотерапії, креативної терапії, «Send play-терапії». З підлітками та дорослими працюю в напрямку когнітивно-поведінкової терапії.

Не секрет, що у підлітковому віці діти і батьки не можуть знайти спільну мову. Що порадите у цій ситуації?

Так, дійсно, є така тенденція між батьками і дітьми. Головна і основна моя порада полягає в тому, що батьки повинні стати авторитетом для своєї дитини, а для цього треба спілкуватися з ними, як з друзями. Тільки так у батьків з їхнім підлітком будуть вибудовуватися довірливі взаємовідносини, які допоможуть уникнути більшості конфліктів між поколіннями.

Зараз для багатьох дітей основною забавкою є гаджети. Наскільки вони впливають на дитину і чи може це стати причиною якихось її психологічних розладів? Як боротися із залежністю дітей від таких новинок техніки?

На мою думку, сьогодні більшість людей «гаджето-залежні», не говорячи вже про дітей та підлітків. За моїми спостереженнями, більшість людей у транспорті зосереджені на своїх гаджетах. Хтось слухає музику, хтось переглядає відео, інші читають новини соціальних мереж або переписуються у вайбері, грають в мобільні ігри. І це люди приблизно від 14 до 40 років. Якщо повернутися до питання, то по суті гаджет - це засіб отримання інформації, якою цікавиться дитина чи підліток. Всім відомо, що певна інформація може бути направлена на розвиток, а інша, як варіант, створювати умови для психічних розладів. А прямий обов’язок батьків бути в темі, яким контентом захоплюються їхнє чадо. І якщо контент наповнений агресією, насиллям, психологічними маніпуляціями, що провокує до необдуманих дій, зміну поведінки та світогляду дитини - в такому випадку потрібно негайно діяти і блокувати доступ. Наступний крок, який потрібно зробити – це розібратися та проаналізувати, чому саме дитині подобається такий контент, що в житті дитини відбувається (в школі, з друзями, в родині, її особисті переживання), що провокує її до залежності. І як тільки знайдете відповідь на ці питання та допоможете вирішити ситуацію, в якій опинилась дитина, з часом ви побачите, що контент інформації також зміниться.

Що порадите сучасним батькам у вихованні дітей?

Можливо, дещо дивна порада буде, та у виховному процесі сучасним батькам треба бути трохи  здоровими егоїстами, які в першу чергу будуть піклуватися про себе, свої бажання та потреби. Наведу простий приклад, чому саме про себе, а не про дитину / чоловіка / жінку/свекруху потрібно в першу чергу подбати?! При проведенні інструктажу в літаку, для батьків існує чітка інструкція: «У випадку падіння літака, вам спочатку потрібно надіти маску на себе, а потім дитині. Адже якщо ви втратите свідомість, вашої дитини ніхто не врятує». Все теж має бути і повсякденному житті.

Нещодавно ви відкрили власну студію психології та креативу «Хамелеон». Розкажіть детальніше про це.

«Ти - вискочка!», - саме так я себе почувала, коли почала реалізовувати ідею створення своєї студії в кінці літа 2016 року, а вже восьмого жовтня того ж року відбулося відкриття студії. Так, за 1,5 місяці я відкрила студію психології та креативу «Хамелеон». Зараз, згадуючи той період, я чітко розумію, що як тільки прийняла рішення займатися своєю справою, мати свій окремий простір, де я зможу реалізовувати свої проекти - відразу процес пішов шаленими темпами. Для себе я усвідомлювала, що це повинна бути «студія психології», а не «психологічний центр». У студії мені хотілось займатись з дітьми та підлітками, проводити групові та індивідуальні заняття. Тому для такої діяльності мені потрібно було просторе, затишне та світле приміщення, і за декілька днів я вже віднайшла його та заключила договір оренди. Після цього все досить  швидко відбувалося: меблі, обладнання, дидактичні матеріали - це все склалось, як єдиний пазл під назвою «Студія психології та креативу «Хамелеон». Знаєте, для мене ці 1,5 місяці вкрай «переломні», це був абсолютно новий етап мого життя. Так, я надзвичайно сильно хвилювалась, мені було страшно та паралельно я відчувала, що все буде добре, я на правильному шляху. Це був виклик самій собі, перевірка на стійкість та бажання змінити своє життя! Це була моя особиста перемога і бути «вискочкою» в житті інколи важливо!

Що найбільше подобається у цій роботі?

«Робота повинна приносити задоволення!», - ось мій основний девіз.

Саме так відбувається і у моєму житті. Напевно, така якість, як цілеспрямованість, передалась мені від батька, який з дитинства говорив: «Ти повинна працювати «на себе», тоді і робота приноситиме задоволення!».

Для мене «Студія психології та креативу «Хамелеон»» - це не спосіб похизуватися, виділитися, показати, яка я «розумна», «бізнес-women», «успішна» і т.д, що, можливо, бачать інші люди. Насправді, студія для мене - це можливість реалізовувати ті проекти, які мені цікаві, у яких можна проявити свою креативність, професіоналізм, можливість бути корисною для інших людей. Я завжди викладаюсь на всі 100%, а то і 200%, тому що люблю процес організації, планування, втілення в життя своїх маленьких і масштабних проектів. Найбільше і найцінніше - бачити щасливі очі людей, які довірилися і повірили мені, коли їх очікування співпали з реальними результатами! Знаєте, як я радію, сяю від щастя, відчуваючи класний результат від зробленої роботи, а ще по-дитячому соромлюсь слів вдячності! Саме це дає мені студія і заради цього я пішла на такий рішучий крок - щоб бути щасливою і дарувати щастя іншим.

А що найскладніше?

Найскладніше для мене зробити перший крок у реалізації чогось нового (проекту, ідеї). Я багато часу витрачаю на те, що вагаюся. Наприклад, чи потрібно розпочинати новий проект, як його презентувати, як сприймуть інші, чи актуальний він для людей на сьогодні. А також дуже складно генерувати ідеї, коли в особистому житті є проблеми та переживання. Для мене моя родина, рідні завжди на першому місці. І якщо щось не так, всі мої думки та ресурси направлені на подолання труднощів, які є в особистому житті. Напевно, це два основні фактори, які можуть гальмувати процес моєї роботи.

Як психолог відпочиває від напруженого робочого дня?

Для мене найкращий відпочинок - це спілкування з рідними та друзями. Тому досить часто, після роботи, я спілкуюся з рідними. А ще, якщо є настрій, можу приготувати щось смачненьке. До того ж, я дуже полюбляю після роботи писати публікації про своє життя, свою роботу, про те, що мене захоплює або навпаки, обурює. Ось так і відпочиваю.

Які маєте плани на майбутнє?

В січні та лютому я планую запустити два курси занять для підлітків, а саме «100% готовність до ЗНО» та «Психологія для підлітків». Також планую розпочати тренінгові заняття «Батьківство в радість». На весняних канікулах заплановано проведення проекту «Марафон професій #BE_PROFI». А також дуже хочу організувати благодійний марафон, метою якого буде збір коштів на лікування хлопчика, який дуже потребує допомоги. Це плани, що стосуються професійного напрямку. В особистому житті мені хочеться створити свою сім’ю, адже я жінка і сімейні цінності для мене на першому місці!

Порада для читачів:

Зі свого особистого досвіду можу зробити висновок, що у житті важливо займатися тим, що подобається, що розкриває тебе, як особистість та твої унікальні професійні здібності. Якщо ще не визначився або не знаєш, чим займатись, потрібно спробувати себе в різних спеціальностях. На якомусь етапі проб та помилок сформується розуміння, що подобається, а що зовсім не цікавить. А далі зрозумієте, у якій сфері та з якими професіоналами хочеться спілкуватися, розвиватися, вдосконалюватися та йти до своєї мети.


Фото до статті - з особистого архіву Світлани Коширенкової.


Читайте також: Ягідний бізнес: історія сімейного стартапу

#Livecity.info