Цікавість до гончарного мистецтва набуває все більшої популярності. Глину використовують, як матеріал у сучасному мистецтві, вона є засобом особистої терапії чи ідеєю для бізнесу.

Гончарна майстриня та засновниця студії «Глинко» Наталя Вітер закохалася у глину ще шість років тому. Спочатку матеріал не хотів слухатися рук недосвідченої учениці, проте зараз Наталя уміло формує усі глиняні бажання. До того ж, дівчина так перейнялася цією справою, що стала навчати усіх охочих роботи унікальні глиняні вироби.

Про особливості прадавнього ремесла та майстер-класи студії «Глинко» дізнавався Livecity.info.

З чого розпочався ваш творчий шлях?

Із бажання займатися тим, що дійсно люблю. Попри те, що ліплю з дитинства, глину для себе відкрила навесні 2013-го. Тоді я писала статті для тижневика й інформагенції у Донецьку. Якось мій чоловік натрапив в Інтернет-мережі на оголошення про набір учнів на гончарний курс. Це була неймовірна знахідка.

Яким був ваш перший досвід роботи на гончарному крузі? Відразу все вийшло?

Зізнаюсь: незважаючи на те, що моїм учителем виявився досвідчений майстер, заради перших доладних виробів мені довелось добряче попотіти. Перший тиждень був справжнім випробуванням – пальці не слухалися, глина під ними, здавалось, жила своїм життям… Тоді я зрозуміла, що головне за колом – дати раду невпевненості й напрузі, вимкнути всі «не можу» і «а раптом що». Не вийшло – береш новий кавалок і пробуєш знову. До речі, допомагає мотивація – достойний кухоль самостійно я викрутила й обточила для свого чоловіка. 

Ви проводите майстер-класи по гончарству та ліппленню з глини. Коли і чому з'явилося бажання навчати гончарному мистецтву інших?

Коли  закінчила навчання, майстер запропонував лишитись і допомагати йому час від часу. За це я могла продовжувати безкоштовно вдосконалювати набуті навички. Так я поступово перейшла з редакції до гончарні, куди постійно приходили нові учні. Отже, згодом долучилася до проведення майстер-класів. Відтоді минуло 6 років. Донецька гончарня, завдяки якій я подружилася з глиною, знаходилась біля аеропорту і була знищена боями за летовище. Після чисельних переїздів, наша родина осіла у Вишгороді – колишньому гончарному центрі часів Київської Русі. Тут відчуваю себе як удома. Тому вирішила продовжити свою улюблену справу. Спочатку ліпила для себе й друзів-знайомих, але згодом батьки й діти, викладачі шкіл, стали самі мене знаходити. Так виникла ідея відродити улюблену справу на новому місці.

Розкажіть детальніше про майтер-класи: яку програму вони містять?

У майстерні кожен може втілити свою ідею: від маленької фігурки й прикраси до гончарного посуду та інтер’єрної кераміки. Часто майстер-класи замовляють у подарунок дітям, друзям; приходять спробувати разово, або ж набути базові навички курсом.

Хто є вашими учнями?

Діти та дорослі. Деякі з них у «Глинко» вже майже два роки і ліплять цілими родинами.

Ця справа для вас є основною роботою чи хобі?

Зараз хобі, але мрію ліпити щодня!

Розкажіть про процес виготовлення виробів з глини. Як це відбувається у вас, які складності, особливості трапляються на кожному етапі роботи?

Кераміка – захоплюючий і складний процес перетворень, в якому задіяні одразу декілька стихій: земля, вода, повітря й вогонь. Перш, ніж задумане мною горня з’явиться із глини аби потрапити на ваш стіл, мені доведеться:

- викрутити його на колі з водою;

- декорувати;

- обточити й висушити;

- поставити годин на 10 в спеціальну піч для випалювання на «бісквіт» (так називається перший випал), потім прикрасити поливою й знову відправити ще на 10 годин у піч. 

Які помилки найчастіше виникають у новачків при роботі з глиною?

Часто новачкам заважають ці самі думки про помилки тоді, як варто максимально розслабитись і  довіритись відчуттям. Інші ставлять перед собою надто високу планку, намагаючись з першого ж разу «взяти» великі форми, тому все-таки раджу починати з невеликих виробів, як от піали, чашки тощо.

Де популяризуєте власні вироби?

Не маю серійного виробництва, переважно – на замовлення, які отримую із соцмереж у відповідь на розміщені фото.

Як ви бачите майбутнє вашого проекту?

Планую створити простір ідей, куди могли би приїхати й поділитися досвідом керамісти з усього світу. Це був би цікавий досвід і місце, в якому українське мистецтво насичується киснем, аби дихати на повні груди!

Що б ви порадили людям, які тільки починають працювати з глиною?

Шукати можливості, а не причини. Якщо ви спробували і вас «зачепило» – дивіться, читайте, шукайте й збирайте все, що може допомогти втілити ваші ідеї! Окрім терпіння, важливо мати друга, рідну душу, наставника, який вас підтримає.

 

Читайте також: Автор англомовного проекту Алла Смарж: «Подача інформації - це моя фішка»

#Livecity.info