24.09.2017

«Коли прощалися – поляки навіть плакали і запрошували ще» - молодий черкащанин про роботу в Польщі

04.08.2017

За статистикою, Польща – країна, яка б’є рекорди по кількості заробітчан. Найпопулярнішою роботою у Польщі для заробітчан є: сезонна робота, будівництво, також роботодавці шукають людей у сферу послуг та водіїв. На запитання «Чому українці так масово їдуть до іншої країни?» відповідь буде однозначною: тому що сьогодні, з середньою українською зарплатою доволі важко мріяти про красивий відпочинок, цікавий розвиток та забезпечене життя – для цього всього необхідно бути фінансово забезпеченим. 

Про свою першу подорож до Польщі розповідає 25-річний Гаращенко Роман з міста Черкаси.

 

Розкажіть коли саме були в Польщі та що спонукало до цього?

Поїхав я два роки тому. Поїхав шукати заробітку, тобто на той момент я працював в Черкасах торговим представником і отримував 5000 грн. Я розумів, що цих грошей мало. Цього достатньо, щоб одягатися, знімати квартиру, але недостатньо, щоб придбати власне житло, автомобіль. Тому  потребою стало шукати якусь альтернативу і на той момент така альтернатива була Польща – найдешевше доїхати і краща зарплата. Тоді я там отримував 14000 грн. З 5000 грн до 14000 грн – такий був скачок.  

Вам хтось підказав, скерував чи Ви самі знали куди їхати?

Я почав цим активно займатися і шукав в Інтернеті, читав відгуки. Якось я зустрів друга, колегу по роботі, який вже був у Польщі і він дав мені контакти людей, які займаються працевлаштуванням. Друга проблема, яка виникла – це віза, оскільки я планував, що роботодавець мені вишле запрошення, але там система інша. Тобто коли в тебе є віза на руках – тоді ти вже шукаєш роботу. І тоді я сам почав шукати на свій страх і ризик посередника, який зробив би візу. Знайшов його на OLX. Він у мене викликав довіру тим, що вимогою була оплата після того, як отримуєш документи. Я до нього подзвонив, проконсультувався (він сам з Києва). Я ризикнув і все вийшло.

Яку роботу він запропонував?

Він тільки візу допоміг зробити. А роботу я почав шукати через посередників ще тут. В ті часи менше було турагентств і ціни не такі. Мені пропонували у Львові, у Рівному агентства, через які друзі їздили. Я звернувся у одне з цих агентств, вони мені назвали оплату – 3500 грн + дорога. Я тоді знайшов посередника, який за 2400 зі Львова везе – це і дорога, і за вакансію. Це в мене викликало довіру, тому що я боявся їхати в чужу країну сам.

У який спосіб пересікали кордон?

До Львова потягом, а у Львові мене чоловік забрав мікроавтобусом і відвіз прямо до роботодавця «з рук в руки».

У чому полягала Ваша робота?

Перша моя робота – це помідорні теплиці. В теплицях росли помідори, які від березня до листопада виростали до 23 метрів. Моя робота полягала в тому, що я формував кількість плодів. Тобто там же багато цвіту, я все обривав, залишав чотири помідори. Це оптимальний варіант. Там було природне опилення, літати джмелі. Джмелі не кусаються, на відміну від бджіл.

Що сподобалось/не сподобалось у тій країні?

Сподобалося: як тільки заїжджаєш в Польщу перше, що кидається в очі – це дороги: чисті, рівні дороги. Потім архітектура старовинна, така, як у нас у Львові, тільки з своїм певним смаком. Приємно в такому місці перебувати. Ще сподобалось, що в них багато альтернативних джерел живлення: стоїть світлофор – над ним сонячна панель, багато вітряків  у полі. Це не може не радувати. І ти розумієш, що хоч Польща така ж сама слов’янська нація, як ми і в один час вони жили гірше, ніж ми (80-90-ті) - зараз рівень їхнього життя дуже відрізняється від нашого. Вони живуть краще і більше можуть собі дозволити, ніж ми.

Сподобалося відношення поляків до нас. Це, до речі, окрема тема. Коли я був другий раз в Польщі (минулого року), то відношення вже змінилось. Це через те, що великий наплив українців в Польщі. Поляки бачать в нас конкурентів. Коли я перший раз був у Польщі і чув рідну мову, то радів, вітався – земляка ж побачив. Другого разу все частіше українська чулася серед населення. Вже не звертаєш на це увагу. На підприємствах доходили навіть до бійок і однією з причин було те, що ми забираємо їхні робочі місця.

Але я розповідаю про перший раз на роботі в цій країні, тому їхнє ставлення до мене дуже сподобалось мені. Звичайно, люди скрізь різні: є і хороші, і погані, але мені зустрічалися тільки хороші, чуйні. Вони такі цікаві, все питали, як ми тут живемо, підгодовували нас. Дуже сподобалося ставлення людей, які працювали зі мною. Коли прощалися – поляки навіть плакали і запрошували ще. Це розчулює.

А що не сподобалось?

Все сподобалося. Ти робиш свою роботу і за це отримуєш гроші. Шеф хороший був, не вимагав чогось надзвичайного. Він був своєрідною людиною, любив підкрастися, подивитися, що робиться, чи ніхто не байдикує. Ти робиш свою роботу, стомився – повільніше робиш. Вкінці я вже й сам збирав помідори.

Як довго Ви там були?

Віза була на півроку, я пробув там 5 місяців і два тижні. Хотілося швидше вже додому, особливо під кінець. Коли працюєш – хочеться все більше грошей. Оплата погодинна, працювали по 14 годин. Я поїхав весною, був до осені. Коли день ставав коротшим – працювали по 12 годин, по 10.

Який шлях був додому? Також на автобусі?

Назад ми вже своїм ходом добиралися. На автобусі ми доїхали до Перемишля, потім пішо перейшли кордон, так швидше. Цікаво, коли їдеш у Польщу наші на кордоні нічого не дивляться, дивляться поляки, а коли їдеш назад – поляки пропускають, наші перевіряють. У друга була велика сумка, то її на сканер пустили, бо є обмеження по перевезенню деяких продуктів: алкоголю не більше літра, сигарети та інше.

 

 

   

Комментарии

Убедитесь, что вы указали всю необходимую информацию, указанную звездочкой (*). HTML-код не допускается.

Живой город - интернет-журнал, рассказывающий о людях, их профессиях и увлечениях, стартапах и проектах, идеях и путешествиях. Livecity - Новости которыми живешь Ты!

Подписка на новости

Подписывайтесь на нашу новостную рассылку. Не пропустите ни одной новости!

Мы не спамим!